Досвід

ОПИС  ДОСВІДУ  З  ТЕМИ : «  ФОРМУВАННЯ  ЦІЛІСНОГО СВІТОГЛЯДУ  УЧНІВ НА УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  ТА  ЛІТЕРАТУРИ  ЗАСОБАМИ  ІНТЕГРАЦІЇ»

                                                  ВСТУП

Актуальність  теми. У шкільній практиці    нині  пожвавлюються     пошуки  інноваційних  форм  і методів навчання. Переорієнтування    освіти  на  особистість учня,  формування  людини,  спрямованої  на самовиховання, потребує  додержання таких  принципів  організації  навчально - виховного  процесу, як гуманізація  і гуманітаризація;  єдність   загальнолюдського  і національного;  розвиток  і саморозвиток учнів у процесі  навчання;  співробітництво,  співтворчість.   

  Уже сьогодні  є очевидним, що  інтегроване  навчання,  поряд  із іншими  формами  взаємодії  вчителів  та учнів,   є  актуальною  моделлю активізації  інтелектуальної  діяльності  школярів.   Інтеграція  зобов’язує  до використання   різноманітних форм викладання,  що має великий вплив  на ефективність  сприйняття  учнями навчального матеріалу, формування  їхнього світогляду.     

 Кожна  особистість, визначаючи  пріорітети  світогляду,  сприяє формуванню  власного життєвого  простору,    складовою  якого поряд із  іншим  є  здатність  до  професійної  діяльності.    Чим більше  компетенцій  матиме  людина,  тим  успішнішою,  перспективнішою  та  впевненішою  вона буде.  Отже,  зможе бути  гнучкою  на  ринку  праці,  здатною  опановувати  нові  професії,  бути  конкурентноздатною.  

 Школа   закладає  підґрунтя  формування  світогляду,  допомагає   опанувати  не  тільки  основи  знань,  а  й  прищепити  певні  компетенції,  що,  за   умови  відповідного  розвитку,  здатні  скласти  загальну  життєву  компетентність.  Значна  роль  у цьому  процесі  належить  урокам  української  мови  та  літератури,  які  є  актуальними  для  інтеграції  інших  предметів.

Мета – теоретично обґрунтувати  зміст та модель розвитку  цілісного світогляду учнів на уроках  мови  та літератури засобами інтеграції.

 Відповідно до мети  визначаємо  такі  завдання: 

 - визначити  та  систематизувати   ефективні  способи,  умови   та засоби  формування  цілісного  світогляду   учнів  засобами  інтеграції;

 - перевірити    ефективність  основних  методів, прийомів та форм  роботи  з  учнями  на  інтегрованих  уроках   української  мови  та літератури.

Об’єктом  дослідження  є  навчально - виховний процес  вивчення  української мови та літератури  в середній  та  старшій школі.

  Предметом  є  методи, прийоми  та  форми   навчання, спрямовані на формування  цілісного  світогляду школярів.

 Практичне  значення :

Матеріали  досвіду  можуть  бути впроваджені  в практику  роботи,  як для  вчителів- словесників, так і  вчителів інших дисциплін.   

            

 ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Педагог,  а особливо вчитель української мови та літератури, покликаний «відкрити» цілісний світ для своїх вихованців, а не окремі його шматочки.   Обираємо  провідним  принцип  інтеграції,  оскільки  слушною  вважаємо  думку  відомого    українського  вченого , педагога - методиста  С. У. Гончаренка: « Сама предметна система породжує необхідність об’єднання, інтеграції, синтезу часткових знань з окремих предметів у цілісну картину світу.  Так ,  впроваджуємо  в навчання інтегровані уроки, спрямовані на формування цілісної картини світу, розвиток творчих здібностей  та потенціальних  можливостей, духовне збагачення учнів.

         Сутність інтеграції   як цілісного впливу  на становлення  особистості,  її форми  і види,  розкриті у працях О. Л. Алєксєєнко, С. У. Гончаренка , М. С. Вашуленка, О. М. Біляєва  та інших.  Проаналізувавши наукові та методичні джерела,  вважаємо,  що інтеграція – це процес взаємопроникнення наук, не розчинення одне в одному, а об’єднання в єдине ціле раніше ізольованих частин, унаслідок  якого основні компоненти дисциплін синтезуються в цілісну систему, а отже, сприяють цілісному  впливу  на  світогляд учнів.
          Пріорітетним  в  інтеграції  визначаємо :

 - залучення  для вивчення  найбільш  цікавого  матеріалу;

 - розгляд  і вивчення  предмета як  явища  цілісного, різнобічного;

 - інформаційне збагачення  змісту  освіти;

 - розвиток  мислення та почуттів  учнів на  емоційно-осмисленому  та  предметно-перетворювальному рівні.

 Отже, інтегрований урок – це урок, який  певною  мірою  знімає  суворі  кордони  предметного  викладання  і допомагає  дітям  емоційно  й системно сприймати  поняття  та  явища.    

 Поєднуємо завдання із різних предметів на змістовному, мотиваційному та процесуальному рівнях , що позитивно перебудовує   ввесь  навчальний процес, сприяє поєднанню на одному уроці узагальнених компетенцій, що раніше формувалися  розрізнено .

    Таким  чином,  використовуємо  інтеграцію на уроках, щоб:

  -«спресувати» споріднені матеріали кількох предметів навколо однієї  теми;

-виявити, розширювати інтелектуальні, соціальні, розвиваючі потреби дітей, які забезпечуються пізнавальною, фізичною, соціальною та естетичною сферами викладання навчального змісту ;    

  - забезпечувати  профілактику  втомлюваності  учнів;

 -сприяти  повному  осмисленню  учнями  навчального матеріалу, різні  аспекти якого  не можуть бути розкриті  засобами    одного  навчального  предмета;

 - сприяти  розкриттю  думок , настроїв, вражень ;

  - стимулювати  пізнавальний  інтерес ;    

  - економити навчальний час .        
       Завдяки проведенню інтегрованих уроків в учнів формуються не лише міцні знання з конкретного предмета, а й відбувається ознайомлення з такими філософськими категоріями, як «людина – природа», «людина - суспільство», «людина – світ».

            Інтегровані уроки сприяють формуванню в учнів якісно нових знань, що характеризуються :
- вищим рівнем осмислення;
- динамічністю застосування в нових ситуаціях;
- підвищенням їх дієвості і системності внаслідок системного викладу навчального матеріалу  в  нових органічних взаємозв’язках.     

    Тому в процес навчання учнів  для  формування  їх  цілісного світогляду   внесли нові компоненти, що  є складовими частинами інтегрованих уроків:
               • емоційний компонент – враховування специфіки емоційної сфери, забезпечення емоційної комфортності школяра у процесі навчання, надання пріорітету позитивним емоціям, побудова процесу навчання на оптимістичній гіпотезі ;

• діяльнісний компонент – опора на актуальні для даного періоду діяльності зв’язки, створення умов для ефективної реалізації завдань наступного вікового періоду ;

• змістовний компонент – правильне співвідношення між знаннями про навколишній світ, про себе, про процес пізнання ;
         • комунікативний компонент – врахування особливостей спілкування дітей різного віку, забезпечення безпосереднього і контактного спілкування ;
         • педоцентричний компонент – центром навчально-виховного процесу є дитина: зв’язки між нею і навколишнім світом (дитина і предметний світ, дитина і природа, дитина та інші люди тощо), індивідуальний характер навчання та виховання .

 Для розвитку цілісного світогляду  школярів у навчальному процесі при проведенні інтегрованих уроків  забезпечуємо  правильне співвідношення  репродуктивної і продуктивної діяльності;  уміле включення емоційного матеріалу; постійне стимулювання в учнів усіх рівнів пізнавальної активності;
 поєднання різних форм інформації  і різних форм організації навчальної діяльності.
        У процесі роботи   переконалися в тому, що новий підхід вимагає більше теоретичної і практичної підготовки вчителя, об’ємного матеріального і методичного оснащення навчального процесу, бо саме він забезпечує підвищений інтерес до процесу навчання, як учителя, так і учня.
      Уміло спланований інтегрований урок  передбачає чіткі, реалістичні, досяжні цілі та завдання, цікавий для дітей матеріал, відповідає всебічним здібностям, інтересам, досвіду дітей .

Використовуємо  такі етапи планування інтегрованого уроку:
- вибір теми;  

 - вибір форм  інтеграції ;
- визначення змісту навчального процесу;
- постановка комплексної мети уроку;
- підбір матеріалу для розкриття теми;
- застосування різних форм співпраці на уроці;
- способи перевірки розуміння дітьми теми.

         У своїй  роботі  використовуємо  такі  форми  навчання :  урочні (урок-роздум , урок-дослідження , урок-виставка , урок- гра «КВК» , урок-свято, урок-інтерв’ю, урок-екскурсія, урок-п’єса, урок-конкурс, урок розвитку зв’язного мовлення , урок-презентація; позакласні( літературно-музичні композиції , творчі зустрічі з поетами  та художниками  рідного краю, урок видання альманаху; позашкільні(участь у міських та обласних творчих конкурсах,  конференціях, перегляд вистав та кінофільмів).

       Не змінюючи змісту навчальних програм, поєднали близькі, «рідні» предмети: українську мову та трудове навчання ;     українську літературу  та трудове навчання  ; українську  літературу  та  історію ; українську літературу та психологію  ;  українську  літературу та музичне мистецтво  ; українську літературу та етику; українську мову та образотворче  мистецтво;   українську  літературу  та математику ; українську літературу та біологію .    

Формування  цілісного світорозуміння  як фундаменту  світогляду   учня  особливо  ефективно  відбувається  під час  уроку - виставки . Організувати  виставку  виробів хлібопекарської   промисловості міста , а також виготовлених  у домашніх  умовах   ученицями  та їхніми  мамами  й бабусями, ознайомити  з обрядами  та звичаями  нашого  народу,  під час яких  вшановується хліб,  із професіями  , пов’язаними   з  виготовленням  хліба, вивчити  музичні й літературні твори, прислів’я й легенди, пов’язані  з хлібом – такі завдання  виконуємо під час таких  нетрадиційних  уроків .

  Уроки-виставки потребують  великої   творчої  підготовчої роботи.  В  першу  чергу,  формуємо  учням  завдання пошукового характеру.  Наприклад,   під час  підготовки  до уроку - виставки  «Сорочка –вишиванка» учні  опитують  своїх  родичів  по  селах і знаходять раритетні  старовинні вишиті  сорочки.  Кожен експонат описується учнями  зі  вказівкою  прізвища власниці або краще  вишивальниці, часу  і місця  вишивання. Також діти розучують пісні,  ігри, танці, вивчають  напам’ять  поезії,  приказки, загадки   на дану тему.          

  Розширити знання учнів про художній текст, навчити сприймати написане майстром  слова,  визначати настрій  художнього тексту    намагаємось  на інтегрованому   уроці української літератури та психології  . Після  такого уроку-дослідження вихованці  довго  перебувають у доброму  настрої , при цьому створюючи свої  власні твори ,  як  ліричні, так і епічні (Додаток7.6 ).  Під  час  проведення   уроків із участю психолога  використовуюємо різні види  робіт: бесіду, групове анкетування, гру, тести, психологічний  коментар.                                                                                                                   

         На інтегрованому  уроці  української літератури  та  історії, що проводимо  за типом  гри « КВК»,  використовуємо дві команди:  «Істориків»  та «Літературознавців», змагання між  якими  проходять у формі тестів.                                                                 

 Здавалось, поєднання  змісту  таких  дисциплін  як  українська  література   та  математика   не можливе. Проте урок  вивчення  творчості нашого  відомого  поета - пророка  Тараса Шевченка засвоїться  учнями  5 -го класу  набагато ефективніше при  розв’язуванні  вправ на всі дії з дробами.        

 Вміння  відчути й оцінити звуковий образ, створений письменником,  необхідна умова повноцінного сприйняття твору, особливо ліричного. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний взаємозв’язок .  Багато видатних представників нашої літератури були наділені неабиякими музичними здібностями, складали твори, грали на інструментах.  На  інтегрованих уроках  української літератури та музичного мистецтва  доцільно використовуємо  такі  інтерактивні методи,  як «Криголам»,  «Мозковий штурм» , інтерпретацію  музичного твору, вправу  «Сенкан».

Уроки вивчення творчості Лесі Українки із задоволенням проводимо в кабінеті музики.  На такому уроці доцільно показати  репродукцію картини В. Забашти « Лисенко слухає гру Лесі на фортепіано». Тендітна дівчина в красивій вишиванці натхненно схилилася над інструментом, а її ніжні руки легко літають над клавішами. Біля фортепіано в задумі стоїть сивий майстер Микола Лисенко. На його обличчі – вираз захоплення. Леся грає… Незабаром тяжка хвороба відбере в неї цю радість спілкування з « давнім добрим другом». Так вона називала фортепіано. Отут слово надається вчителю музики. 

  Формувати  цілісний світогляд  дітей  намагаємось  за допомогою  алгоритму  через  покрокове  поєднання  вітагенної (життєвої), дидактичної (навчальної)  та конструювальної   інформації з будь-якою  іншою  суміжною з українською  літературою  дисципліною  або  видом  мистецтва .  Такі майстер - класи посилюють мотивацію до навчання,  формують позитивне ставлення до виконання  самостійних робіт,  творчого пошуку, активізують бажання самореалізуватися .

 Кожен  із  своїх   уроків   розпочинаємо  з цікавих  фактів , висловів відомих людей, фраз, віршованих рядків, що неодмінно  спонукають учнів до роздумів,  охоплюють міждисциплінарні зв’язки  та, як наслідок,  задають загальний емоційний фон уроку .                                                 

 Також  звертаємо  увагу  на тісний взаємозв’язок емоцій та розумової діяльності  дітей, оскільки  дуже важливим для вчителя  є  вміння  відчувати внутрішній стан особистості. Тому  проведення  емоційних хвилинок  -необхідність для встановлення цього взаємозв’язку. Такі  хвилинки поліпшують настрій ,   викликають почуття очікування чогось нового, розвивають естетичні  смаки .            

             Досвід   показав, що  значне  місце  у формуванні  цілісного   світогляду  всіх учасників   навчального  процесу, підвищенні їх працездатності   та активності відіграють  проведення   позаурочних  заходів,  зокрема літературно- музичних  композицій,  вечорів-зустрічей  з письменниками  рідного  краю   М.М. Боровком   та  Ф.Ф. Шилофостом,  художником  Іваном Приходько.   Виховувати  бажання відроджувати  та оберігати  народні  звичаї,  викликати  у дітей прагнення робити добро, поглибити почуття  любові  до  рідного  краю -  така  мета свят, проведених  нами   разом із   нашими  вихованцями .  

      

                         Висновки  

      У результаті підготовки матеріалів досвіду зроблено такі висновки:

       1.Формуванню цілісного світогляду учнів на уроках української мови та

літератури сприяють засоби інтеграції. Інтеграція зобов’язує до використання

різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність

сприйняття учнями навчального матеріалу, формування їхнього світогляду.

       2.Результати впровадження зазначеної методичної системи засвідчили

позитивну динаміку у формуванні філологічної компетентності учнів, крім того

зросли показники діапазону інформації й пошуку, примножилась варіативність

емоційно-пізнавальної діяльності дітей.

      3.Основними формами розвитку цілісного світогляду учнів вважаємо такі:

урочні (урок-дослідження, урок-роздум, урок-гра «КВК», урок-

пошук, урок-виставка, урок узагальнення й систематизації знань, урок

поглиблення знань, урок-свято, урок-п’єса та інші); позакласні (діяльність

літературного гуртка, проведення шевченківських днів, концертів, літературно-

музичних композицій, творчих конкурсів, тижнів української мови та

літератури, творчих зустрічей з поетами та художниками рідного краю, видання

альманаху);  позашкільні ( участь у міських і обласних  інтелектуальних  та

творчих конкурсах, поїздки в театр, відвідування музеїв, участь у конференціях

та інші).

      Отже, модель формування цілісного світогляду учнів засобами інтеграції

 є актуальною  і може бути впроваджена в навчально-виховний

процес закладів освіти за умови педагогічної гнучкості  вчителя-словесника,

його здатності допомагати опанувати не тільки основи знань, а прищепити

певні компетенції, що за умови відповідного розвитку, здатні скласти загальну

життєву компетентність.